Комп’ютер, електронний рецепт, облікова система, база лікарських засобів, робочий чат і смартфон стали звичними інструментами фармацевта. Вони спрощують частину щоденних завдань, однак водночас можуть збільшувати кількість переривань і вимог до уваги. Саме тому важливо оцінювати не лише тривалість роботи з екраном, а й те, як організована цифрова взаємодія протягом зміни.
У повсякденній мові такий стан часто називають цифровою втомою. Це не окремий медичний або психіатричний діагноз, а узагальнене поняття, яке може охоплювати технострес, інформаційне перевантаження, когнітивне виснаження, зорове напруження та недостатнє відновлення після роботи.
Для фармацевта важливими чинниками стають частота перемикання між завданнями, обсяг інформації, якість програмного забезпечення, організація робочого процесу та можливість повноцінно відпочити після зміни.
Коли багатозадачність виснажує
Людська увага не має необмеженої пропускної здатності. Коли фармацевт одночасно перевіряє рецепт, відповідає відвідувачу, реагує на системне повідомлення та повертається до перерваної операції, мозок змушений постійно відновлювати контекст попереднього завдання.
З боку це може виглядати як ефективна багатозадачність, однак на практиці складні завдання переважно виконуються послідовно. Часті переходи між ними збільшують когнітивну вартість роботи та можуть посилювати відчуття втоми наприкінці зміни.
Дослідження медичних працівників підтверджують значення таких чинників. У роботі за участю 204 лікарів невідкладної допомоги цифрові стресори були пов’язані з показниками психічного самопочуття та професійної діяльності; серед них автори виокремлювали когнітивне навантаження, пов’язане з документацією, інформацією про пацієнтів, повідомленнями та цифровими сигналами (Monika Bernburg, Anika Tell, David A. Groneberg, Stefanie Mache, Digital stressors and resources perceived by emergency physicians and associations to their digital stress perception, mental health, job satisfaction and work engagement, 2024).
Технострес починається не з комп’ютера
Кількість годин перед монітором сама по собі не пояснює самопочуття людини. Важливо, чи допомагає цифровий інструмент виконувати роботу, чи змушує працівника витрачати додатковий час на боротьбу з незрозумілим інтерфейсом, технічними збоями або постійними змінами.
У дослідженнях техностресу серед характерних чинників називають технологічне перевантаження, вторгнення технологій у приватний час, складність програм і необхідність постійно адаптуватися до оновлень. Метааналіз 113 незалежних досліджень, який охопив майже 50 тисяч спостережень, підтвердив зв’язок техностресу з несприятливими психологічними та поведінковими наслідками (Ilja Nastjuk, Simon Trang, Julius-Viktor Grummeck-Braamt, Marc T. P. Adam, Monideepa Tarafdar, Integrating and synthesising technostress research: a meta-analysis on technostress creators, outcomes, and IS usage contexts, 2024).
Для аптечної практики це означає, що джерелом проблеми може бути не сама технологія, а спосіб її впровадження. Якщо одна й та сама інформація вводиться кілька разів, система працює нестабільно або новий цифровий інструмент з’являється без належного навчання, він перестає економити ресурс працівника.
Автоматизація може зменшувати навантаження
Дослідження за участю 256 фармацевтів із десяти лікарень показало, що робота з роботизованими системами відпуску лікарських засобів сама по собі не була пов’язана зі статистично значущим підвищенням рівня вигорання чи депресивних симптомів.
Водночас позитивне сприйняття технології, зокрема її корисності та простоти використання, асоціювалося з нижчими показниками вигорання та депресії. Отже, значення має не лише наявність цифрового інструменту, а й те, наскільки зрозумілим і функціональним він є для працівника (Amna Ibrahim Alshamsi та співавт., 2025).
Це робить навчання, технічну підтримку та зручність програмного забезпечення важливими складовими профілактики професійного виснаження.
Робочий день не має продовжуватися у смартфоні
Після зміни цифрове навантаження може непомітно переходити в особистий час. Робочий чат залишається на смартфоні, а після нього людина перемикається на новини, соціальні мережі чи короткі відео.
Однак розважальний контент не завжди означає відпочинок. Якщо увага продовжує переходити від одного стимулу до іншого, мозок не отримує повноцінної паузи від інформаційного потоку.
Українські дослідники Наталія Боженко, Мирослав Боженко та Ольга Боженко звертають увагу на роль постійної онлайн-комунікації, багатозадачності та інформаційного навантаження у формуванні цифрового стресу, а також розглядають його зв’язок із когнітивним виснаженням, тривожними проявами та порушеннями сну (2026).
Тому після насиченої зміни корисною може бути не чергова форма цифрового відволікання, а час без нових повідомлень і контенту.
Коли скролінг стає проблемою
Цифрову втому важливо відрізняти від проблемного використання смартфона або інтернету. Часте користування гаджетами саме по собі не свідчить про розлад, однак автоматичне відкривання застосунків, труднощі з припиненням користування та повторні невдалі спроби скоротити його можуть вказувати на втрату контролю.
Особливу увагу варто звернути на наслідки. Якщо користування смартфоном систематично погіршує сон, відпочинок, роботу або спілкування, це вже привід переглянути власну цифрову поведінку.
Дослідження 171 студента-медика, проведене Катериною Посоховою, Андрієм Чорномидзом, Віктором Пидою та Валентиною Черняшовою, виявило позитивний зв’язок між екранним часом і показниками залежності від екрана. Автори також описали недостатню критичність частини учасників до власної поведінки, використавши для цього термін «цифрова анозогнозія» та окремо застерігши від його ототожнення з клінічною анозогнозією (2026).
Перерва має бути справжньою
Короткі перерви протягом робочого дня можуть бути простим інструментом відновлення. Метааналіз 22 незалежних вибірок за участю 2335 людей показав невеликий, але статистично значущий позитивний ефект перерв тривалістю до десяти хвилин щодо зменшення втоми та відновлення відчуття енергії.
Водночас вплив таких перерв на виконання складних когнітивних завдань був менш однозначним. Після значного розумового виснаження для повноцінного відновлення може знадобитися більше часу (Patricia Albulescu та співавт., Give me a break! A systematic review and meta-analysis on the efficacy of micro-breaks for increasing well-being and performance, 2022).
Важливо й те, як використовується пауза. Перехід від робочої програми до соціальних мереж не обов’язково забезпечує відновлення, тоді як прогулянка, вода без телефона, погляд удалину або кілька хвилин спокою можуть дати увазі інший тип навантаження.
Як повернути контроль над цифровими звичками
Починати варто з простого спостереження за власною поведінкою. Корисно протягом кількох днів відстежувати не тільки загальний екранний час, а й моменти, коли смартфон відкривається без конкретної мети.
Наступний крок — визначити тригери автоматичного скролінгу. Нудьга, втома, тривога, очікування або звичка перевіряти телефон перед сном можуть запускати однаковий сценарій, навіть якщо потреби в новій інформації немає.
Зменшити кількість таких епізодів допомагає вимкнення необов’язкових сповіщень, перенесення проблемних застосунків із головного екрана та розмежування робочої й особистої комунікації. Час без смартфона доцільно вводити поступово, обираючи реалістичні періоди, які можна підтримувати щодня.
Важливо також замінити автоматичний скролінг іншою формою відпочинку. Фізична активність, прогулянка, читання, музика або живе спілкування дають можливість перемкнутися без постійного надходження нових цифрових стимулів.
Цифрова гігієна починається з організації роботи
Не всю відповідальність за самопочуття можна перекладати на самого фармацевта. Якщо програмне забезпечення незручне, технічні проблеми вирішуються надто довго, а нові системи впроваджуються без достатнього навчання, індивідуальних рекомендацій буде недостатньо.
На рівні аптечного закладу важливими залишаються якість цифрових інструментів, доступна технічна підтримка, навчання працівників, зрозумілі алгоритми та раціональна організація професійної комунікації. Хороша система повинна економити когнітивний ресурс фармацевта, а не створювати додаткові перешкоди.
Не кожна втома пояснюється екраном
Втома, дратівливість, труднощі з концентрацією та порушення сну мають неспецифічний характер. Їх можуть спричиняти хронічний стрес, дефіцит сну, професійне перевантаження, вигорання, тривожні або депресивні стани, а також соматичні проблеми.
До фізичних проявів тривалої роботи з екранами можуть належати головний біль, напруження м’язів шиї та плечей, сухість або печіння в очах, затуманення зору. Огляд сучасних досліджень цифрового зорового напруження підтверджує поширеність таких скарг серед користувачів екранів (Andrew Pucker, Aaron Kerr, Jennifer Sanderson, Chris Lievens, Digital Eye Strain: Updated Perspectives, 2024).
Якщо після відпочинку стан не покращується, сон систематично порушений, зростає тривожність або помітно погіршується професійне та соціальне функціонування, не варто пояснювати все лише цифровими пристроями. У такій ситуації доцільно звернутися до фахівця, який допоможе визначити справжню причину симптомів.
Технологія має залишатися інструментом
Сучасна фармація неможлива без цифрових рішень, тому питання не в тому, щоб скоротити їх використання за будь-яку ціну. Значно важливіше створити умови, за яких технології спрощують професійну діяльність, а після завершення зміни людина може переключитися на відпочинок.
Це потребує одночасних змін на двох рівнях: працівникові важливо формувати здорові цифрові звички, а роботодавцю — забезпечувати зручні системи та адекватну організацію праці. Лише такий підхід дозволяє зменшити непотрібне навантаження, не відмовляючись від переваг цифровізації.
Іноді найкращий фінал робочого дня — не ще одне повідомлення, відео чи стрічка новин, а момент, коли останнє робоче вікно справді закривається.