Жовтень — місяць обізнаності про рак молочної залози. Рак молочної залози залишається найпоширенішим онкологічним захворюванням серед жінок у світі. За останніми оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, оприлюдненими у липні 2026 року, щороку з цим діагнозом стикаються близько 2,4 мільйона жінок. Це мільйони людей, чиє життя одного дня змінив діагноз.
Але за кожною цифрою — не просто медична статистика. Це чиєсь життя, родина, мрії та плани на майбутнє. Це жінки, які хочуть бачити, як дорослішають їхні діти, зустрічати нові світанки, подорожувати, працювати, любити й просто жити. Тому так важливо говорити не лише про масштаби захворювання, профілактику та ранню діагностику, а й про перемоги. Про наукові відкриття, які ще кілька десятиліть тому здавалися неможливими. Про лікарські засоби, завдяки яким дедалі більше пацієнтів отримують шанс на триваліше життя.
Адже за кожним успішним клінічним дослідженням — не лише нові наукові дані. Це чиїсь додаткові роки поруч із близькими, можливість повернутися до звичного життя та знову будувати плани на майбутнє.
Одним із визначних досягнень сучасної онкології стала імунотерапія потрійно негативного раку молочної залози. Цей підтип захворювання особливо складний для лікування через відсутність експресії рецепторів естрогену, прогестерону та надекспресії HER2.
У міжнародному клінічному дослідженні KEYNOTE-522 додавання пембролізумабу до хіміотерапії з подальшим продовженням імунотерапії підвищило п'ятирічну загальну виживаність пацієнтів із раннім потрійно негативним раком молочної залози до 86,6% порівняно з 81,7% у контрольній групі. Це один із прикладів того, як імунологічні дослідження перетворилися на клінічно значущі результати.
Інший важливий напрям — кон'югати моноклональних антитіл із цитотоксичними речовинами. Ця технологія дозволяє спрямовувати протипухлинний препарат до клітин із певними молекулярними характеристиками.
Зокрема, трастузумаб дерукстекан у дослідженні DESTINY-Breast06 продемонстрував збільшення медіани виживаності без прогресування захворювання з 8,1 до 13,2 місяця порівняно з хіміотерапією у пацієнтів із гормон-рецептор-позитивним метастатичним раком молочної залози та низькою експресією HER2.
У 2025 році результати дослідження стали підставою для розширення показань до застосування препарату в США, зокрема для окремих пацієнтів із наднизькою експресією HER2. Це означає, що молекулярні характеристики пухлини дозволяють знаходити нові терапевтичні можливості навіть там, де раніше вибір лікування був обмеженим.
Проте впровадження інноваційних методів лікування потребує не лише розвитку фармацевтичної науки, а й ефективної взаємодії між усіма фахівцями системи охорони здоров’я. Своєчасне виявлення захворювання, правильна інтерпретація його молекулярних характеристик, обґрунтований вибір терапії та належний супровід пацієнтів є невіддільними складовими сучасної онкологічної допомоги.
Важливе місце в цій системі належить фармацевтам, професійна діяльність яких охоплює не лише забезпечення доступності лікарських засобів, а й участь у формуванні культури ранньої діагностики, підвищенні обізнаності населення та забезпеченні безпечного застосування фармакотерапії.
Зокрема, фармацевтичне консультування може сприяти своєчасному зверненню пацієнтів по медичну допомогу. Ефективність такого підходу підтверджують результати дослідження, опублікованого у 2025 році в журналі BMC Women’s Health. Після освітнього втручання за участю фармацевтів обізнаність учасниць щодо виділень із соска як можливого симптому раку молочної залози зросла з 22,3% до 83,3%, а щодо змін шкіри молочної залози — з 20,1% до 75,4%.
Ці результати демонструють потенціал фармацевтичної спільноти у підвищенні онкологічної настороженості та підтримці профілактичних ініціатив. Водночас важливим залишається чітке розмежування професійних компетенцій: завдання фармацевта полягає не у встановленні діагнозу, а у своєчасному виявленні підстав для направлення пацієнта до лікаря та наданні достовірної інформації щодо можливостей обстеження.
Особливого значення набуває міжпрофесійна взаємодія під час проведення протипухлинної терапії. Сучасні схеми лікування раку молочної залози можуть включати цитотоксичні препарати, гормональну терапію, моноклональні антитіла, кон’югати антитіл із лікарськими речовинами та інші таргетні засоби. Розширення терапевтичних можливостей водночас підвищує вимоги до контролю безпеки фармакотерапії, оцінювання потенційних лікарських взаємодій і своєчасного виявлення побічних реакцій.
У цьому контексті фармацевтичний супровід має особливу цінність. Він передбачає оцінювання сумісності призначених лікарських засобів з іншими препаратами, зокрема безрецептурними, виявлення потенційних проблем, пов’язаних із фармакотерапією, консультування щодо дотримання режиму лікування та комунікацію з лікарем у разі виникнення ризиків для пацієнта.
Окремої уваги потребують пацієнти, які отримують пероральні протипухлинні препарати. Дотримання режиму дозування, своєчасне виявлення небажаних реакцій і запобігання неконтрольованому застосуванню супутніх лікарських засобів безпосередньо впливають на безпеку та безперервність лікування.
Таким чином, досягнення фармацевтичної науки створюють нові можливості для лікування раку молочної залози, а професійна взаємодія лікарів і фармацевтів допомагає реалізувати їх у клінічній практиці. Адже справжня цінність наукового прогресу визначається не лише появою інноваційних препаратів, а й можливістю забезпечити кожному пацієнту своєчасну, доступну, ефективну та безпечну терапію.